Гіперпосилання — це вказівка для браузера, до якого об'єкта у межах або поза межами HTML-документа він має звернутися. За допомогою гіперпосилань користувачі можуть переходити з однієї веб-сторінки на іншу, завантажувати файли тощо. Як гіпер посилання може були оформлений фрагмент тексту або графічний об'єкт. Коли веб-сторінка відображаються у вікні браузера, тексто ве посилання зазвичай виділено синім кольором і підкресленням. Для переходу в місце, на яке вказує посилання, користувачу дос татньо клацнути його текст.
Для створення гіперпосилання необхідно використовувати теги <А> та </А>, визначивши для тегу <А> атрибут HREF. Його зна ченням має бути адреса URL, на яку вказує посилання. Текст посилання розташовують між тегами <А> і </А>.
Якщо веб-сторінка, на яку вказує посилання, розміщена на іншо му веб-сайті, то значенням атрибута HREF має бути повна URL- адреса з назвою протоколу включно; такі посилання називають зовнішніми. Якщо ж гіперпосилання вказує на іншу сторінку того самого сайту, то для пошуку документа достатньо задати лише відносний шлях; таке посилання називають внутрішнім.
Гіперпосилання може вказувати на певне місце всередині сторін ки, якщо туди попередньо вбудувати якір-мітку. Для визначення якоря також використовують теги <А> і </А>, але замість атри бута HREF задають атрибут NAME, значенням якого має бути ім'я якоря. Воно може складатися з літер та цифр, але не повинно містити символів пробілу. Якщо на сторінці є кілька міток, то всі вони повинні мати різні назви.
Для створення посилання на встановлений якір потрібно у тегу <А> зазначити його ім'я в кінці адреси URL після імені докумен та, відокремивши його символом #. Символ # вказує на те, що після нього записано назву мітки, а не ім'я файлу. Посилання на мітку всередині поточного документа задають так: <А HREF="#назва_мітки">Текст посилання</А>. Якщо в атрибуті HREF задати адресу електронної пошти зі словом mailto : перед нею, то після вибору такого посилання можна надіслати електронний лист, де в полі Кому буде записано цю адресу.
У прикладі, який наводиться нижче, розглянуто застосування гіперпосилань різного типу.
Приклад 2.3. HTML-документ, в якому використовуються гіперпосилання та якорі <HTML> <HEAD> <TITLE>Посилання та якорі</TITLE> </HEAD> <BODY> Нові версії стандартних програм операційної системи та найважливіші драйвери можна знайти на веб-сайті компанії <А HREF="http://www.microsoft.com/">Microsoft</A>. <P>A тепер можна перейти на <А HREF="main.htm"> мою особисту сторінку</А>. <Р>Про те, як зв'язатися з автором, розповідається в <А HREF="#olenap"> кінці цієї сторінки</А> <BR><BR> Можна використати матеріали, що розміщені <А href="text.doc"> в цьому текстовому документі.</А> <BR><BR> <А NAME="olenap" HREF="mailto:olena@zirka.Iviv.ua">01ena@zirka.lviv.ua</A> </BODY> </HTML> Такий вигляд матиме HTML-документ після його відтворення браузером (рис. 2.6).
У цьому прикладі слово «Microsoft» міститься у тегу зовнішнього гіперпосилання, а текст «мою особисту сторінку» — у тегу внутріш нього посилання. Текст «кінці цієї сторінки» розміщений у тегу по силання на якір, а «в цьому текстовому документі» — у тегу гіпер посилання з атрибутом HREF, в якому задано зв'язок не з веб-сто- рінкою, а з текстовим документом, котрий збережений у тій самій папці, що й поточний HTML-документ. Текст «01ena@zirka.lviv.ua» вміщено у тег, що описує мітку якоря, а в атрибуті HREF зазначе но адресу електронної пошти.
Якщо відвідувач веб-сторінки скористається зовнішнім гіперпо- силанням Microsoft, то відкриється сторінка, що міститься за ад ресою: http://www.microsoft.com/. Після клацання гіперпосилання мою особисту сторінку відкриється веб-сторінка, записана у файлі main.htm, який міститься у тій самій папці, що й поточна сторін ка. Після клацання внутрішнього посилання в цьому текстовому до кументі відкриється вікно з текстовим документом text.doc, що міс титься у поточній папці . Якщо скористатися посиланням на якір кінці цієї сторінки, то зображення поточної веб-сторінки зміститься так, що текст мітки «01ena@zirka.lviv.ua», з якою зв'язаний якір, буде розміщений у видимій на екрані частині документа.
Водночас текст «Оlena@zirka.lviv.ua» є гіперпосиланням, скори ставшись яким, користувач зможе надіслати листа за допомогою настроєної на своєму комп'ютері електронної пошти за вказаною в атрибуті HREF адресою — olena@zirka.lvlv.ua.
Розглянемо ще один приклад створення текстових гіперпосилань. Припустимо, що у певній папці збережено два HTML-докумен ти, які описують два напрями роботи фірми, — 1.html та 2.html.
Створимо веб-сторінку з переліком гіперпосилань, кожне з яких ілюструватиме один із напрямів роботи фірми: <HTML> <TITLE>Моя фірма</TITLE> <BODY> <Н1><А HREF="l.html">Наша продукція</А></Н1> <Н1><А HREF="2.html">Наші замовники</А></Н1> </BODY> </HTML>
У цьому прикладі таги гіперпосилань містяться в тегах заголовків першого рівня. Тексти гіперпосилань будуть розташовані в окре мих рядках і оформлені як заголовки першого рівня.
За умовчанням текстові гіперпосилання виділені синім кольором і підкреслені , а якщо ними вже скористалися, то темно-черво ним. Для зміни цих кольорів додамо відповідні атрибути до тегу <BODY>: <BODY LINK=magenta ALINK=yellow>. Це означає, що після першого завантаження веб-сторінки всі гіперпосилання бу дуть фіолетового кольору, а якщо відвідувач скористається одним із них, то колір його тексту стане жовтим (рис. 2.7). Це зручно, коли на веб-сторінці є багато посилань, і відвідувач бажає по черзі переглянути їх: тоді надання іншого кольору відвіданим гіперпо- силанням дає змогу систематизувати такий перегляд.
Якщо додати до тегу <BODY> атрибут BGCOLOR=cyan, то колір тла веб-сторінки зміниться на світло-бірюзовий.
Головна 
